Пильдроос Прійт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пильдроос Прійт

Пильдроос Прійт (справжнє ім'я — Йоханнес Фрідріх) (11.1.1902, Рійсипере, — 28.7.1968, Талін), радянський режисер, актор і педагог, заслуженого на діяча мистецтв Естонської РСР (1942). У 1924 закінчив в Таліні школу драматичного мистецтва і початків сценічну діяльність в театрі «Драмастудіо». У 1926—40 художній керівник Робочого театру, в 1940—41 — Драматичного і Робочого театрів (Талін), в 1942—44 режисер і керівник художніх ансамблів Естонської РСР (Ярославль), в 1944—49 директор і художній керівник Естонського драматичного театру (нині Естонський театр ним. В. Кингисеппа в Таліні). Поставив спектаклі: «Цианкалі» Вольфа (1931), «Сватання» Китцберга (1932, 1936), «Єгор Буличев і інші» М. Горького (1933), «Трьохкопійчана опера» Брехта (1937), «Залізний будинок» Таммлаана (1938), «Розлом» Лавренева (1940), «Навала» Леонова (1945), «Кремлівські куранти» (1947) і «Людина з рушницею» (1949) Погодіна (грав в останніх двох спектаклях роль Ст І. Леніна) і ін. У 1946—50 педагог Естонського театрального інституту (з 1946 професор), в 1951—53 директор Музею театру і музики. Нагороджений орденом «Знак Шани».