Петін Микола Миколайович [2(14) .5.1876—7.10.1937], радянський військовий діяч, комкор (1935). Народився у Вологді. Закінчив Миколаївське інженерне училище (1897) і Академію Генштабу (1907). Учасник російсько-японською (1904—05) і 1-ою світовою (1914—18) воєн, в 1917 виконував посаду генерала-квартирмейстера Південно-західного фронту, полковник. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції перейшов на сторону Радянської влади, з лютого 1918 в Червоній Армії. Під час Громадянської війни 1918—1920 був начальником штабу 6-ої армії (з листопада 1918), Західного фронту (з травня 1919), Південного фронту (з листопада 1919), Південно-західного фронту (з січня 1920). Після війни командував військами Київського, Сибірського і Західно-сибірського військового округів. У 1924—25 начальник Головного управління РККА, потім командуючий військами Сибірського військового округу. У 1928—30 — для особливо важливих доручень при РВС(Реввоєнрада) СРСР. З 1930 інспектор інженерних військ. Нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора.
