Петро (р. народження невідомий — помер 20.12.1326), російський митрополит. Народився в Південно-західній Русі. Заснував монастир на р. Рате і був в нім настоятелем. У 1308 за підтримки князя Юрія Львовича Галицького поставлений Константинопольським патріархом митрополитом на Русь. Прагнення великого князя Володимирського Михайла Ярославіча Тверського провести в митрополити свого ставленика привело до тривалої ворожнечі між ним і П., що вдався до допомоги московських князів. Союз П. з Москвою привів до зміцнення його положення і піднесення князів московського будинку. Мітрополічью кафедру П. перевів з Володимира до Москви, де отримав і придбав ряд земельних володінь. У Москві П. заклав Успенський собор. П.— автор декількох повчань і послань, займався іконописом. Канонізований російською церквою.
Літ.: Кучкин Ст А., «Оповідь про смерть митрополита Петра», в збірці: Тр. Відділу староруської літератури, т. 18, М.— Л., 1962.
