операція Петропавловськая 1919, операція Тобольсько-петропавловськая, бойові дії військ Східного фронту 20 серпня — 31 жовтня проти колчаківських військ з метою звільнення Західного Сибіру під час Громадянської війни 1918—20. В середині серпня 1919 3-я і 5-я армії Східного фронту (командуюче Ст А. Ольдерогге, член РВС(Реввоєнрада) Ст П. Позерн; 60 тис. багнетів і 7 тис. шабель), переслідуючи війська адмірала, що відходили з Уралу, А. Ст Колчака вийшли на р. Тобол і закріпилися. Колчак за підтримки інтервентів реорганізував свої війська (50 тис. багнетів і 11 тис. шабель) і став готуватися до контрнаступу, 3-я армія білих генерала В. А. Сахарова і Сибірський козачий корпус (близько 29 тис. багнетів і шабель, понад 100 знарядь) прикривали петропавловськоє напрям проти 5-ої радянської армії (командуючий М. Н. Тухачевський, 24 тис. багнетів і шабель, 84 знаряддя), а 1-я і 2-я армії білих — ішимськоє напрям проти 3-ої радянській армії (командувач С. А. Меженінов); у районі Петропавловська розташовувався сильний резерв білих (близько 10 тис. чіл.). Радянське командування планувало розгром білогвардійських військ шляхом завдання двох ударів: головного — уздовж Сибірської ж. д.(залізниця) на Петропавловськ силами 5-ої армії і допоміжного — уподовж же. д.(залізниця) Ялуторовськ — Ішим силами 3-ої армії. 20 серпня радянські армії форсували р. Тобол, до кінця серпня просунулися на 130—180 км. і зав'язали бої на підступах до Петропавловську. На початку вересня білі перейшли в контрнаступ. Радянські війська, ведучи запеклі оборонні бої протягом місяця між рр. Ішим і Тобол, відобразили спроби ворога оточити і знищити головні сили 5-ої армії, а потім відійшли за р. Тобол. Перегрупувавши свої сили, 14 жовтня війська Східного фронту (67 тис. багнетів і шабель проти 61 тис. у противника) почали настання. Головного удару завдавала 5-я армія (близько 35 тис. багнетів і шабель, 99 знарядь), маючи завдання обійти з півдня фланг 3-ої армії білих (близько 27 тис. багнетів і шабель, 153 знаряддя). 30-я стрілецька дивізія (3-ій радянській армії) наставала в обхід флангу 3-ої армії білих з півночі. Контратаки з'єднань 3-ої армії білих 17—21 жовтня були відбиті, а після переходу 18 жовтня в настання головних сил 3-ої радянської армії на Ішим Колчак був вимушений почати відхід по всьому фронту. 31 жовтня після наполегливих триденних боїв був звільнений Петропавловськ, а 4 ноября— Ішим. Втративши до 50% особового складу під ударами радянських військ і сибірських партизан, деморалізовані війська Колчака відступили до Омська. П. о. проводилася на фронті понад 400 км. на глибину до 250—280 км. , з темпом настання до 16—18 км. в добу і характеризувалася високоманевреними і ініціативними діями радянських військ в настанні і обороні.
Літ.: Горобців Ст Ф., Тобольсько-петропавловськая операція, М., 1939; Спірін Л. М., Розгром армії Колчака, М., 1957.
