Петров Олександр Карповіч [23.11 (5.12) .1875, Казань, - 21.11.1935, Москва], учасник революційного руху в Росії і боротьби за Радянську владу в Архангельську. Член Комуністичної партії з 1898. Народився в сім'ї робітника. Робітник. У революційному русі з 1893 (Казань, Н. Новгород, нині Гіркий). Неодноразово піддавався арештам і засланням. У 1898 один з організаторів і членів соціал-демократичного Робочого комітету в Архангельську, в 1903 член комітету РСДРП. У 1905—07 служив в армії, брав участь в роботі військової соціал-демократичної організації Двінська. З 1908 вів партійну роботу в Архангельську; у 1917 член комітету РСДРП (б) і Ради; один з керівників встановлення Радянської влади в місті (лютий 1918). Після окупації інтервентами Архангельська (серпень 1918) на підпільній роботі. У квітні 1919 арештований, відправлений на острів Мудьюг в Білому морі, звідки вивезений до Франції з групою заручників. У 1920 повернувся до Радянської Росії; працював в Північнолісі, потім в Товаристві старих більшовиків. Автор спогадів «робітник-більшовик в підпіллі» (1925).
Літ.: Веселов А., Організатор робітників, в кн.: Незабутні імена, 2 видавництва, [Архангельськ], 1967; Нариси історії Архангельської організації КПРС, [Архангельськ], 1970.
