Петров Іван Юхимович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Петров Іван Юхимович

Петров Іван Юхимович [18(30) .9.1896, Трубчевськ, нині Брянської області, — 7.4.1958, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1944), Герою Радянського Союза (29.5.1945). Член КПРС з 1918. У Червоній Армії з 1918. Учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив курси удосконалення комскладу (1926 і 1931). У 1929, 1931—32 брав участь в боротьбі з басмачами (командував кавказьким полком і стрілецькою дивізією). З 1933 начальник Об'єднаної середньоазіатської військової школи (згодом Ташкентське військове піхотне училище). У 1940 командував стрілецькою дивізією, з березня 1941 механізованим корпусом. У Велику Вітчизняну війну 1941—45: командир стрілецької дивізії на Південному фронті (липень — жовтень 1941), командувач військами Приморської армії (жовтень 1941 — липень 1942 і листопад 1943 — лютий 1944), 44-ої армії (серпень — жовтень 1942), Чорноморської групи військ Закавказького фронту (жовтень 1942 — березень 1943) Північно-кавказького фронту (травень — листопад 1943), 33-ої армії Західного фронту (березень — квітень 1944), 2-го Білоруського фронту (квітень — червень 1944), 4-го Українського фронту (серпень 1944 — березень 1945) і начальник штабу 1-го Українського фронту (квітень — червень 1945). Один з керівників оборони Одеси і Севастополя, брав участь в битві за Кавказ, в звільненні Білорусії, Чехословакії, в Берлінській і Празькій операціях. Після війни з липня 1945 командувач військами Туркестану військового округу, з липня 1952 1-й заступник головного інспектора Радянської Армії. З квітня 1953 начальник Головного управління бойової і фізичної підготовки, з березня 1955 1-й заступник головнокомандуючого Сухопутними військами, з січня 1956 головний інспектор міністерства оборони СРСР, з червня 1957 головний науковий консультант при заступнику міністра оборони СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 3-го і 4-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапору, орденами Суворова 1-ій мірі, Кутузова 1-ої міри, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, орденами Червоного Прапора Туркменської РСР і Узбецької РСР, медалями, а також декількома іноземними орденами.

І. Е. Петров.