Петрович (Petrovici) Еміл (4.1.1899, Товакул-Мік, Югославія, - 7.10.1968), румунський мовознавець, академік Академії СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (1948). Вчився в Клужськом університеті (з 1919) і в Сорбонне. Професор (1935) і ректор (1946—51) Клужського університету, президент Клужського філії (1948—1956) і секції філологічних наук Академії СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (з 1966). Працював в Софійському (1930—31), Бухарестському (1956—58) університетах, в інституті російської мови ним. М. Горького (1956—57). Член Міжнародного комітету славістів (з 1955), президент Асоціації славістів СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (1956). Головний редактор журналу «Cercetări de lingvistică» (з 1956) і «Romanoslavica» (з 1958). П. зібрав багаті матеріали по говорам румунської мови і по всіх діалектах національних меншин Румунії. Брав участь в складанні «Румунського лінгвістичного атласу» (1929—39). Автор робіт в області румунської діалектології і лінгвістичної географії, історії румунської мови і народу, фонетики і фонології, ономастики, славяно-румунських лінгвістичних стосунків і слов'янської діалектології.
Соч.: Graiul caraşovenilor, Buc., 1935; Influenţa slavă asupra sistemului fonemelor limbii romîne, Buc., 1956; Kann das Phonemsystem einer Sprache durch fremden Einfluss umgestalten werden? Zum slavischen Einfluss auf das rumänische Lautsystem, ''s-gravenhage, 1957; Istoria poporului romîn oglindită în toponimie, Buc., 1964.
Літ.: Mihăilă G., Emil Petrovici, «Revue roumaine de linguistique», 1968, t. 13 № 6.
