Перфоратор (від латів.(латинський) perforo — пробиваю, проколюю) в системах обробки інформації, пристрій для пробиття отворів (перфорацій), наприклад в папері, кінострічці і т.п., з метою запису інформації (див. Перфораційна карта, Перфораційна стрічка ). Найбільш поширені П. для запису цифровій, алфавітній і алфавітно-цифровій інформації на перфострічках і перфокартах. П. розрізняються за призначенням, продуктивності, пристрою приводу і перфоруючого механізму, а також способами управління. Швидкість перфорування різних П. складає від декількох десятків (у карткових П.) до декількох сотень (у стрічкових П.) перфорацій в 1 сік . До складу П. входять: власне перфоруючий механізм, привід з ручним (клавішним) або автоматичним управлінням, клавіатура або вхідний перетворювач електричних сигналів в код, відповідно до якого виробляється перфорація, і механізм подачі (переміщення) носія запису. Найважливішими деталями перфоруючого механізму ( мал. ) є: пуансони (зазвичай круглого або прямокутного перетину), матриці з отворами для пуансонів, настановний (блокуючий) важіль для запобігання пробивці отворів. Привід П. може бути механічним електромагнітним, пневматичним або гідравлічним. До П. часто відносять також допоміжні пристрої — компостери, щипці, ручні П., службовці для виправлення інформації на перфокартах.
Літ.: рахунково-перфораційні машини, М., 1965; Анісимов Би. Ст. Хом'яків До. С., Пристрої підготовки даних для електронних обчислювальних машин, М., 1972.
