Пелопоннес (Pelopónnesos), півострів в Греції, південна частина Балканського півострова. Сполучений з материком перешийком Корінфа, каналом Корінфа, що прорізає. Площа 21,5 тис. км 2 . Омивається водами Іонічного і Егейського Морея і їх затоками. Берегова лінія сильно розчленована, з великою кількістю заток, бухт і півостровів. У рельєфі переважають гори, складені переважно мезозойськими і палеогеновимі вапняками, мраморамі, піщаниками, конгломератами, а також мергелями і кристалічними сланцями. Найбільш крупні хребти — Тайгет (висота до 2404 м-код, р. Айос-Іліас) і Парнон — мають скелясті вапнякові гребені; у середній частині П.— карстове плоскогір'я Аркадськоє (з каррамі, воронками, польямі). Клімат субтропічний, середземноморський, опадів від 400 мм (на Ст) до 1000 мм (на З.) в рік, літня засуха. Рослинність переважно чагарникова, вічнозелена (маквіс) на З. або вічнозелено-листопадна (фрігана) на В. На навітряних схилах на З.— залишки лісів (з дуба, ялиці, сосни). Значні площі зайняті кам'янистими пустками. У улоговинах і долинах — плантації маслин, цитрусових, тютюну, сади, поля пшениці, кукурудзи. Тваринництво (головним чином вівці і кози). На П.— рр. Спарта, Корінф, Патри, розвалини Мікен, Олімпії .
