Пегов Микола Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пегов Микола Михайлович

Пегов Микола Михайлович [народився 3(16) .4.1905, Москва], радянський державний і партійний діяч, дипломат. Член КПРС з 1930. Народився в сім'ї службовця. Трудову діяльність почав в 1919; працював на фабриці «Червона Роза», був заступником директора фабрики ним. М. Горького в Москві, директором фабрики ним. В. В. Куйбишева в р. Маргелан (Узбецька РСР). У 1935—38 слухач Промакадемії. У 1938—47 секретар Далекосхідного крайкома, 1-й секретар Приморського крайкома і одночасно (з 1940) Владивостоцького міськкому ВКП (б); був членом Військових рад Далекосхідного фронту і Тихоокеанського військово-морського флоту. У 1947—52 на керівній роботі в апараті ЦК партії. У 1952—1953 секретар ЦК КПРС. У 1953—56 секретар Президії Верховної Ради СРСР. У 1956—63 надзвичайний і повноважний посол СРСР в Ірані, в 1964—1967 — в Алжірі, в 1967—73 — в Індії. З квітня 1973 заступник міністра закордонних справ СРСР. На 18—24-м-коді з'їздах партії обирався членом ЦК; у 1952—53 кандидат в члени Президії ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 1—4-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 ін. орденами, а також медалями.