Пачоський (Paczoski) Юзеф (Іосиф Конрадовіч) [26.11(8.12) .1864, Белгородка, нині Дубневського району Рівненської області, - 14.2.1942, Серослав, поблизу Познані], польський біолог. Вчився в Уманському училищі землеробства і садівництва. Завідувач естественноїсторічеським музеєм в Херсоні (1897—1920). Професор Херсонського політехнічного інституту (1918—22), завідувач ботанічним відділом заповідника Аськанія-Нова (1922—23); керував науково-дослідною роботою в заповіднику Біловезька пуща (1923—1925) в Польщі. Професор Познаньського університету (з 1925). Основні праці по флорі і рослинності України і Польщі, їх історії, а також по ентомологиі, орнітології, садівництву, лісівництву, методології науки. Один з творців і автор першого підручника по фітоценології, принципи і завдання якої намітив в кінці 19 ст
Соч.: Основні межі розвитку флори південно-західної Росії, Херсон, 1910; Морфологія рослин, ст 1—2, Херсон, 1919—20; Основи фітосоціології, Херсон, 1921; Wstęp do fitogenji, Poznań, 1929; Lasy Białowieźy, Poznań, 1930; Dzieła wybrane, Warsz., 1951.
Літ.: Пузанов І. І., Гольд Т. М., Видатний натураліст І. До. Пачоський, М., 1965 (є літ.(літературний)).
