Патагонія (Patagonia), природна область в Південній Америці, до Ю. від рр. Ріо-Колорадо і Ріо-Негро і до Ст від Анд, на Ю. Аргентини. У рельєфі переважають ступінчасті плато, що підвищуються від Атлантичного океану на З. до 2200 м. Низовини є лише на З.-В.(північний схід) і на Ю.-В.(південний схід)— на південь від затоки Сан-Хорхе. Територія П. складена переважно мезокайнозойськимі осадовими і вулканічними товщами, а також моренними (на З. і Ю.) і водно-льодовиковими відкладеннями. Клімат П. помірний, напівпустинний (знаходиться в «дощовій тіні» Анд). Опадів в середньому 150—300 мм в рік; до Ю. від 50° південної широти до 400—500 мм, на З. до 600—700 мм. Середні температури липня від 8 °С на С. до 2 °С на Ю. і — 5 °С на З. (морози до — 35 °С), січня від 20 °С на С. до 10 °С на Ю. Характерни сильні вітри. Річки беруть початок в Андах і пересікають П. в глибоких каньйонах. Коливання витрати згладжуються в деяких річок крупними льодовиковими озерами (Науель-Уапі, Вьедма, Лаго-Архентіно і ін.); частина озер (Буенос-Айрес, Пуейрредон, Сан-Мартін і ін.) має стік в Тихий океан. Межиріччя майже позбавлені поверхневого стоку. У грунтово-рослинному покриві переважає злаково-чагарникова напівпустеля на бурих (на С. сероземних) грунтах; на З. і Ю.— злаковий степ з каштановими грунтами. Багато ендемічних тварин: магелланова собака, пампасова кішка, вонючка напівкопитне мара, гризун туко-туко, броненосці і др.; багато птиць. Основна галузь господарства — вівчарство; зернові визрівають в долинах до С. від 44° південної широти. На З.-З.(північний захід) (район Пласа-Уїнкуль), на Ст (в Комодоро-Рівадавія) і в Магелланова протоки — родовища нафти і природного газу. Назва «П.» дано експедицією Ф. Магеллана в 1520. Див. також Патагонці .
