Пас (Paz) Октавіо (народився 31.3.1914, Мехіко), мексиканський поет. Перша книга віршів «Але пасаран» (1937) присвячена подіям національно-революційної війни 1936—39 в Іспанії. У збірках «Корінь людини» (1937), «Під твоєю ясною тінню» (1937), «На краю світу» (1942), «Свобода під чесне слово» (1949), «Зерно гімну» (1954), «Камінь сонця» (1957), «Цілий вітер» (1966) і ін. П. з'являється як поет інтелектуального складу; схильний до напруженої медитації і підвищена метафорична. Він незрідка звертається до культурної спадщини древньої Мексики і народів Азії. Місію поета в сучасному товаристві П. бачить у відновленні єдності людини і навколишнього світу. У книзі есе «Лабіринт самоти» (1950) розглядається історична специфіка Мексики і психологічний склад мексиканців. Автор дослідження «Зведення і ліра» (1956) про суть поетичного мистецтва, а також статей про мексиканську культуру. У 1972 очолив журнал «Плураль» («Plural»).
Соч.: Libertad bajo palabra. Obra poetica (1935—1958), Мéх ., 1960.
Літ.: Обрегон Моралес Р., Людина виходить на перший план, «Іноземна література», 1970.№6; Leiva R., Imagen de la poesia mexicana contemporanea, Мéх., 1959.
