Парусний спорт, змагання на спортивних парусних судах. У сучасну програму Олімпійських ігор включені гонки на судах міжнародних класів: «Фінн» (швертбот-одинак), «Леткий голландець» і «470» (швертботи-двійки), «Темпест» (кильова яхта-двійка), «Солінг» (кильова яхта-трійка), «Торнадо» (катамаран-двійка). Чемпіонати світу і континентів розігруються в олімпійських і деяких ін. класах судів: «Зоряний», «Дракон», «Файерболл», «5,5» і ін. (див. Яхти ). Гонки проводяться по так званій круговій дистанції із спеціальними знаками, вказуючими напрям руху яхт (протяжність гонки 20—30 км. ) . Переможець визначається по сумі декількох гонок (зазвичай семи). Для крейсерських яхт проводяться гонки на великі відстані (наприклад, Ленінград — Рига). Традиційні щорічні трансокеанські гонки: Америка — Європа, Америка — Гавайські острови.
П. с. виник в Англії в 18 ст (перший яхт-клуб заснований в р. Корк в 1720). У Росії перший річковий яхт-клуб заснований в 1860 в Петербурзі, а до кінця 19 ст налічувалося понад 50 яхт-клубів. У програму Олімпійських ігор П. с. включений з 1908. Російські яхтсмени вперше брали участь в Олімпійських іграх в 1912 (Стокгольм) і завоювали бронзову медаль. Після Жовтневої революції 1917 П. с. отримав розвиток в профспілкових спортивних суспільствах і яхт-клубах ВМФ(військово-морський флот) СРСР. У 1928 П. с. включений в програму Всесоюзної спартакіади. У 1936 створена Секція П. с. СРСР, проведений перший чемпіонат СРСР по П. с. (чемпіони І. П. Матвєєв і Н. А. М'ясників). У 1939 П. с. включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію.
В 30-і рр. в змаганнях по П. с. успішно виступали яхтсмени Ленінграда і Поволжья, в післявоєнний період — Москви і прибалтійських союзних республік. Змагання проводилися в основному на парусних судах національних класів (конструктори Р. Е. Алексєєв, П. Т. Бутте, Н. Ст Грігорьев, А. П. Кисельов, Е. Ст Рябов, С. Ст Ухин). Будівництво вітчизняних яхт міжнародних класів почалося в 50-і рр. у зв'язку з участю радянських яхтсменів в Олімпійських іграх (з 1952) і вступом до 1956 Секцій П. с. СРСР (з 1959 — Федерація) в Міжнародний союз П. с. (заснований в 1907, об'єднував в 1974 національних федерації близько 70 країн). У розвиток радянського П. с. внесли вклад діячі фізкультури і спорту До. Ст Александров, Н. М. Ермаков, Д. Н. Коровельський, І. П. Лавров, Би. Б. Лобач-Жученко, До. Ст Мельгунов, Д. Р. Мовчан, Р. Ст Орджонікідзе, А. А. Чумаков і ін. Серед радянських яхтсменів найбільших успіхів добилися ті, що стали олімпійськими чемпіонами Т. А. Пінегин і Ф. В. Шутков (1960), В. Г. Манкин (1968, 1972), В. Ф. Дирдира (1972), переможці і призерки багатьох чемпіонатів і регат Ю. С. Анісимов, Е. Ст Канський, Ст П. Леонтьев, Ст Я. Потапов, А. Д. Чучелов, Ю. С. Шаврін, А. С. Шелковников.
В СРСР (1974) діяло 110 яхт-клубів, П. с. займалося понад 30 тис. чіл., у тому числі більше 1500 майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу.
За кордоном П. с. отримав розвиток в США, Великобританії, скандінавських країнах, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Австралії, Франції, ГДР(Німецька Демократична Республіка) Бразилії, Польщі, Італії; переможцями найбільших міжнародних змагань були П. Ельвстрем (Данія), П. Петерсон (Швеція), В. Кувайде (ФРН), Л. Нортс (США), А. Страуліно (Італія), Р. Патісон (Великобританія), П. Боровськи (ГДР), Е. Брудер (Бразилія), Е. Табарлі (Франція) і ін.
