Паранук Мурат Саліховіч (5.5.1912, аул Пчегатлукай, нині Теучежського району Адиг. АТ(автономна область), — 4.7.1970, Майкоп), адигейський радянський поет. Член КПРС з 1940. У 1930—33 вчився в Краснодарському педагогічному інституті. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкувався з 1931. Перша адигейська поема «Ураза» (1931) носить антирелігійний характер. У поемі «Будь пильним» (1934) відбито будівництво колгоспного життя. Автор збірок «Вірші» (1940), «Вірші і поеми» (1950), «Гімн щасливих» (1955), «Голос серця» (1961), «Мирний ранок» (1966), «Думи» (1968), в яких створені живі образи сучасників. Багато віршів П. стали народними піснями. Автор книг для дітей. Переклав адигейською мовою твори А. С. Пушкіна, Н. А. Некрасова, К. Хетагурова і ін.
Соч.: Иусиг'еме ащищхер, Миєк'уапе, 1962; Сихьатмаф, Миєк'уапе, 1971; Чlигум іг'ундж, Миєк'уапе, 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Земля моїх отцов, Майкоп, 1956; Пісня щасливих, Краснодар, 1967.
