Панченко Пімен Емельяновіч [народився 10 (23) .8.1917, Талін], білоруський радянський поет, народний поет БССР (1973). Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Закінчив Мінський вчительський інститут (1939). Друкується з 1934. Перші збірки — «Упевненість» (1938) і «Вересневі прапори» (1940). Вірші військових років зібрані в книгах «Дорога війни» (1942) і «Далекі станції» (1945); за ними послідували збірки: «Присяга» (1949) «Широкий світ» (1955), «Книга подорожей і любові» (1959), «Нью-йоркські зарисовки» (1960), «Тисяча небосхилу» (1962), «При світлі блискавок» (1966, Державна премія БССР ним. Я. Купали, 1967), «Грудень» (1972). У поезії П. — єдність лірики і публіцистики, пафосу і іронії, гострої злободенності і етичної проблематики. Його вірші переведені на багато мов народів СРСР і іноземні мови. Депутат Верховної Ради БССР 5-го, 6-го і 8-го скликань. Член правління СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР). Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Збор твораў, т. 1—3, Мiнськ, 1967—1971; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М. — Л., 1958; При світлі блискавок. Вибране, М., 1974.
Літ.: Лазарук М., Пiмен Панчанка. Лiтаратурна-критични нарис, Мiнськ, 1959; Бярозкiн Р., Пiмен Панчанка. Критика-бiяграфiчни нарис, Мiнськ, 1968.
