Панова Віра Федорівна [7(20) .3.1905, Ростов-на-Дону.—З. З. 1973, Ленінград], російська радянська письменниця. У 20 — 30-і рр. працювала в газетах і журналах Ростова-на-Дону; починала як драматург. З 1940 жила в Ленінграді. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 працювала в Пермі. Широке читацьке визнання П. принесла повість «Супутники» (1946; Державна премія СРСР, 1947; кінофільм «Поїзд милосердя», 1964) — одне з кращих творів радянської літератури про війну. У післявоєнні роки створені найбільш відомі твори П.— романи «Кружіліха» (1947; Державна премія СРСР, 1948), «Пори року» (1953; кінофільм «Високосний рік», 1962), «Сентиментальний роман» (1958); повести «Ясний берег» (1949; Державна премія СРСР, 1950), «Сережа» (1955, однойменний кінофільм, 1960; головна премія «Кришталевий глобус» на 12-м-коді Міжнародному кінофестивалі в Карло-ві-варі, 1960). Темі виховання молодих душ присвячені розповіді П. «Валивши» і «Володя» (1960; кінофільм «Вступ», 1962), «Троє хлопчиськ біля воріт», «Сестри», «Конспект романа» і ін. Для творчості П. характерні правдивість, гостре відчуття сучасності, уміння передати драматизм життєвих колізій і в той же час виявити поезію звичайного, постійну увагу до питань суспільної моралі і моральності.
В 60-і рр. П. звернулася до історичного жанру. У повести «Хто вмирає» (1965) описаний кінець царювання Василя III. З літописних джерел почерпнуті сюжети повістей «Оповідь про Ольгу», «Оповідь про Феодосію», «Феодорец, Білий Клобучок» (все 1966). Історичні повісті П., а також драму «Тредьяковський і Волинський» (1968) відрізняють тонке відчуття стилю епохи, виразність мови героїв. Плідно працювала П. для театру і кіно. Були поставлені її п'єси «Метелиця» (1956), «Проводи білих ночей» (1961), «Як поживаєш, парубок?» (1962), «Скільки років, скільки зим!» (1966) і ін. П. належать сценарії фільмів «Евдокия» (1961), «Рано вранці», «Саша», «Робоче селище» (все 1966) і ін. Основні твори П. переведені на багато мов. Нагороджена 2 орденами.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—5, Л., 1969—70; Замітки літератора, Л., 1972; З повести моєму життю, «Нева», 1973 № 4—5; Вибране, М., 1972.
Літ.: Плоткин Л., Творчість Віри Панової, М. — Л., 1962; Богуславськая З., Віра Панова. Нарис творчості, М., 1963; Нінов А., Віра Панова. Нарис творчості, Л., 1964; Гірницька І. С., Кінодраматургія Ст Ф. Панової, Л., 1970; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 3, Л., 1964.
