Палладін Володимир Іванович [11(23) .7.1859, Москва, - 3.2.1922, Петроград], російський ботанік і біохімік, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1914, член-кореспондент 1905). Закінчив Московський університет (1883), учень До. А. Тімірязева і І. Н. Горожанкина . Професор Харківського (1889), Варшавського (1897), Петербурзького (1901—14) університетів. Один з творців теорії дихання рослин як сукупності ферментативних процесів, здійснюваної системою оксидази і дегідрогенази. Згідно П., в першій фазі дихання відбувається анаеробний розпад води і вуглеводів і відновлення так званих дихальних хромогенів, службовців акцепторами і переносниками водню, а в другій — кисень повітря окислює хромогени, що перетворюються при цьому на дихальні пігменти. Вивчав процеси утворення ферментів і координацію їх дії. Основоположник школи фізіологів і біохіміків рослин (С. П. Костичев, Н. А. Максимов, Д. А. Сабінін, С. Д. Львів, Н. Н. Іванов і ін.).
Соч.: Фізіологія рослин, 9 видавництво, М.— Л., 1924; Ізбр. праці, М., 1960 (є біографія і список робіт).
