Палестрина, Джованні Пьерлуїджі та Палестрина (Palestrina) (близько 1525, Палестрина, поблизу Риму, —2.2.1594, Рим), італійський композитор, глава римської поліфонічної школи. У 1544—51 органіст і капельмейстер головної церкви р. Палестрини. З 1551 працював в Римі (зокрема, в папській капелі, в церкві Санта-Марія Маджоре, капелі Сикстінськой). Творчість П. пов'язана в основному з духовною хоровою музикою а капела. Створив яскраві зразки прозорої що не затьмарює слова, поліфонії. Його музику відрізняють рівновага поліфонічних і гармонійних закономірностей, спокійна благозвучність цілого. Мистецтву П. чужі драматизм, різкі контрасти (типові для багатьох сучасників П.), воно носить утихомирений, споглядальний характер. П. добився нової, яснішій і пластичнішій виразності в поліфонічній музиці (перетворив характер вокальної поліфонії завдяки виявленню її гармонійних можливостей) і тим самим разом з ін. композиторами того часу підготував стильовий перелом, що настав на рубежі 16—17 вв.(століття) П. написав більше 100 мес, близько 180 мотетов, гімни, магніфікати, духові і світські мадригали.
Соч.: Werke, Bd 1—33, Lpz., 1862 — 1903; Le Opere complete, v. 1—29, Roma, 1939—62 (видавництво продовжується).
Літ.: Іванов-Борецкий М. Ст, Палестрина, М., 1909; Ferracci Е., П Palestrina, Roma, 1960.
