Палати праці (італ., однина Camera del Lavoro), територіальні міжгалузеві організації Загальній італійській конфедерації праці (ВІКТ). Вперше виникли в 1891 в Мілані, Туріні, Пьяченце, потім в ін. містах. Спочатку займалися лише питаннями взаємодопомоги і захистом економічних інтересів трудящих. Поступово стали брати участь в е р б політичному життю, 1-й з'їзд П. т. (1893), що представляв 12 палат, заснував їх Національну федерацію. У 1906 з утворенням Загальної конфедерації праці П. т. стали її місцевими органами в провінціях. Були розбещені в 1927 після захвату влади фашистами (1922). Відновлені на основі Римського пакту 1944, ВІКТ, що утворив. П. т. виконують дві основні функції: профспілково-юридичну (консультації для галузевих профспілок, особливо в питаннях висновку трудових угод) і що координує (політична координація дій ВІКТ на місцях, галузевих профспілок в провінціях). П. т. організовують боротьбу трудящих в захист їх інтересів, за єдність профспілок всіх напрямів в масштабі провінції, беруть участь в боротьбі за демократію і світ.
