Пак Ин Сик (1859, Хванджу, провінція Хванхе-Пукто, - 9.11.1926, Шанхай), корейський історик, філософ, діяч національно-визвольного руху. На початку 20 ст редагував ряд газет і журналів патріотично-просвітницького напряму. Зі встановленням в 1910 японського панування в країні емігрував до Китаю, де видав книгу, що викриває злочини японських агресорів в Кореї («Трагічна історія Кореї», Шанхай, 1914). Вітав перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії, в результаті якої, по вираженню П. И. С., «свобода і рівність для народу стали дійсністю, проголошена свобода і самовизначення для всіх націй». Належав до лівого крила діячів корейського національного руху в еміграції. У світогляді П. И. С. конфуціанські погляди поєднувалися з ідеями англійського позитивізму і французької освіти. Автор «Кривавої історії руху за незалежність Кореї» що багато разів перевидавалася.
Літ.: Чон Чин Сок, Чон Сон Чхоль, Ким Чхан Геть, Історія корейської філософії, т. 1, пер.(переведення) з кори.(корейський), М., 1966, с. 370—75.
