Паж (франц. page), в середньовічній Західній Європі — молодий дворянин, проходівший перший рівень підготовки до рицарського звання як особиста слуга при дворі крупного феодала або короля. Після досягнення 14-річного віку П. вироблявся в зброєносці.
В дореволюційній Росії П.— придворне звання (було введено в 1711). П. і камер-П. виконували різні доручення членів царської сім'ї. З 2-ої половини 18 ст П.— вихованець пажеського корпусу .
