Пагода (португ. pagoda, від санськр.(санскритський) бхагават — священний; кит.(китайський) бао-та, буквально — башта скарбів), тип буддійської культової споруди в країнах Далекого Сходу. П. призначаються для зберігання буддійських реліквій, виконують меморіальну функцію, позначають «святі» місця. П. бувають різних типів: у вигляді павільйонів або башт (часто багатоярусних), обелісків і ін. Зазвичай П. мають квадратний, 6-, 8-, 12-вугільний план. Будівельним матеріалом для П. служать дерево, цеглина, камінь, метал. П. як тип споруди склалася в перші століття н.е.(наша ера) в Китаї, звідки поширилася до В'єтнаму, Кореї, Японії.
Літ.: Boerschmann E., Die Baukunst und religiöse Kultur der Chinesen, Bd 3, Tl 1 — Pagoden, [B.], 1931.
