Пагано (Pagano) Франчесько Маріо (8.12.1748, Брієнца, - 29.10.1799, Неаполь), італійський юрист, філософ і політичний діяч, представник радикального крила неаполітанських просвітителів. Професор Неаполітанського університету. У роботі «Політичні нариси про походження, прогрес і занепад суспільства» (1783—85) П. розвивав ідеї про об'єктивну закономірність історичного процесу, в юридичних працях — про закон як гаранта свободи людини. П. активно брав участь в патріотичному якобінському русі, що розвернувся в Неаполі під впливом Великої французької революції. У 1799, після проголошення Партенопейськой республіки, член тимчасового уряду і президент законодавчого комітету, один з авторів проекту республіканської конституції. У червні 1799 із зброєю в руках захищав республіку. Після її поразки брав участь в підписанні почесній капітуляції (23 червня 1799), що гарантувала збереження життя республіканцям. Але неаполітанський уряд Бурбонів, порушивши умови капітуляції, жорстоко розправився з учасниками революції; разом з групою патріотів (понад 100 чіл.) П. був страчений.
Соч.: Opere filosofiche, politiche ed estetiche, Lugano, 1837.
Літ.: Paternoster F., Francesco Mario Pagano, Roma, 1951.
