Павлівська Емілія Карлівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Павлівська Емілія Карлівна

Павлівська (вроджена Берман) Емілія Карлівна [28.7(9.8) .1853, Петербург, —23.3.1935, Москва], радянська співачка (лірико-драматичне сопрано) і педагог, заслужену на артистку РРФСР (1934). Закінчила в 1873 Петербурзьку консерваторію (клас До. Еверарді). Дебютувала в Італії в р. Крему (Ломбардія), співала в оперному театрі острова Мальта. З 1876 виступала в Київському, Одеському, Тбіліському і Харківському оперних театрах. У 1883—1884 і 1888—89 соліст Великого театру, в 1884—88 — Маріїнського театру. Перший виконавець партії Марії («Мазепа») і куми Настасьі («Чародійка») Чайковського. Серед партій: Віолета («Травіата» Верді), Наташа («Русалка» Даргомижського), Тетяна («Євгеній Онегин» Чайковського). Вела педагогічну діяльність (з 1895 — в оперному класі Великого театру).

  Літ.: Чайковський на московській сцені. Перші постановки в роки його життя, М.— Л., 1940.