Пабст (Pabst) Георг Вільгельм (27.8.1885, Раудніц, — 30.5.1967, Відень), німецький кінорежисер. Творчу діяльність почав в 1905 в драматичних театрах, з 1921 працював в кіно, з 1923 режисер. Популярність йому приніс остросоциальний фільм «Безрадісний провулок» (1925), що реалістично показує трагічну обстановку убогості, спекуляцію, що панували в Австрії після 1-ої світової війни 1914—18. У фільмах П. «Таємниці однієї душі» (1926), «Ящик Пандори» (1928, по п'єсі експресіоніста Ф. Ведекинда) позначилося захоплення теорією психоаналізу. У роки, що передували фашистській диктатурі, П. був пов'язаний з інтернаціональними кругами прогресивних кінематографістів, входив в Союз німецького кіно (організований в 1928), що пропагує досягнення революційного кінематографа. Його звуковий фільм «Західний фронт 1918» (1930) протистояв реакційному напряму, що панував в німецькому кіно тих років. У 1931 поставив «Трьохкопійчану оперу» (по Б. Брехту) і «Солідарність» (про пролетарське братерство французьких і німецьких шахтарів). У 1933 біг з Німеччини від переслідувань нацистів, працював у Франції, в США, в 1939 переїхав до Австрії. Поставив фільми: «Комедіанти» (1941), «Парацельс» (1943), «Процес» (1948), «Будинок мовчання» (1950) і ін.
