П'ядуни
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

П'ядуни

П'ядуни (Geometridae), сімейство смеркових і нічних метеликів. Крила в розмаху зазвичай 3—4 см, в крупних видів до 8 см, частіше буро-сірі; у спокої розпластані, рідше — підняті вгору або складені кришеобразно. Самки деяких видів, що літають восени або зимою, безкрилі або короткокрилиє. Гусениці сіруваті або зеленуваті, схожі на тонкі гілочки або черешки аркуша; у них лише 2 пари черевних ніг (на 6-м-коді і 10-м-коді сегментах черевця). При русі вони петлеподібний вигинають тіло і, підтягуючи черевні ноги до грудних, як би п'ядями вимірюють дорогу (звідси назва). Гусениці харчуються нирками, листям, бутонами і квітками рослин, частіше деревинних. Обертаються в лялечку в грунті або серед опалого листя, інколи в рихлих коконах на деревах. Зимують в грунті зазвичай гусениці або лялечки, в деяких видів — яйця. Близько 15 тис. видів; поширені широко, особливо багаточисельні в тропічно і широколистяних лісах; у СРСР близько 1600 видів, головним чином на Далекому Сході. Багато П. — шкідники (у садах — П. обдирало, агрусова П.; в лісах і парках — зимова П., тополина П

  Літ.: Життя тварин, т. 3, М., 1969; Seitz A., Die Gross-schmetterlinge der Erde, Abt. 1, Bd 4, Stuttg., 1915.

  Ст І. Ковалів.

Метелики. П'ядун бузиновий (Ourapteryx sambucaria) — Європа, Алтай, Вост. Азія. Метелик.

Метелики. П'ядун бузиновий (Ourapteryx sambucaria) — Європа, Алтай, Вост. Азія. Гусениця в стані спокою.

Метелики. П'ядун агрусовий (Abraxas grossulariata) — Європа, Сибір, Вост. Азія. Шкідник агрусу. Метелик.

Метелики. П'ядун агрусовий (Abraxas grossulariata) — Європа, Сибір, Вост. Азія. Шкідник агрусу. Гусениця.

Метелики. П'ядун великий зелений (Hipparchus papilionaria) — Європа, внетропіч. Азія.