Ошкалн, Ошкалнс Отомар Петрович [30.3(12.4) .1904, Ськуєнськая волость, нині Цесисського району Латвійської РСР, — 1.9.1947, Рига], радянський партійний діяч, один з організаторів партизанського руху в Латвії в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, Герою Радянського Союза (28.6.1945). Член Комуністичної партії з 1939. Народився в сім'ї батрака. Закінчив Ризький вчительський інститут (1925), працював педагогом. З 1921 член комсомолу Латвії. За революційну діяльність піддавався арештам і висновку в концтабір. У 1940, після скидання буржуазного режиму, вибраний депутатом Народного сейму, потім Верховної Ради Латвійської РСР. У 1940—41 2-й секретар Екабпілсського укома КП (б) Латвії. У 1942—44 комісар партизанського загону, потім полиця «За Радянську Латвію», член оперативної групи ЦК КП (б) Латвії по організації партизанського руху, комісар і командир латиської партизанської бригади. З 1944 1-а секретар Ризького укома партії. З 1946 міністр технічних культур Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 2-ої міри, а також медалями.
Літ.: Рашкевіц А. До., За Радянську Латвію, в кн.: Радянські партизани, М., 1961; його ж, Батько латиських партизан, в збірці: Люди легенд, ст 3, М., 1968; його ж, За рідну Радянську владу, в збірці: Герої підпілля, ст 2 М., 1972.
