Острогожсько-россошанськая операція 1943, наступальна операція військ Воронежського фронту (командування генерал-лейтенант Ф. І. Голиків) 13—27 січня в ході загального настання Радянської Армії взимку 1942—43 в період Великої Вітчизняної війни 1941—45. Перед Воронежським фронтом ставилося завдання розгромити 2-у угорську і частина сил 8-ої італійських армій, що оборонялися в районі Острогожськ, — Россошь, звільнити ж.-д.(железнодорожний) ділянка Лисички — Кантеміровка і т.ч. створити умови для подальшого настання на курському і донбасівському напрямах. Задум командування на проведення Про.-Р. о. полягав в тому, щоб ударами з плацдармів на р. Дон, а також з району північно-західної Кантеміровки прорвати оборону противника і, розвиваючи настання по напрямах, що сходяться, на Алексєєвку, Острогожськ і Карпенково, оточити і знищити острогожсько-россошанськую угрупування противника. З Ю. операція забезпечувалася настанням правого флангу 6-ої армії Південно-західного фронту на Покровськоє. Радянському командуванню удалося створити значну перевагу на напрямах головних ударів (по піхоті в 2,3—3,7, по артилерії 5—8, по танках в 1,3—3 рази). 13 січня війська 40-ої армії перейшли в настання з плацдарму на р. Дон (у районі Сторожове — 1-і), 14 січня — війська 18-го відділення стрілецького корпусу і 3-ої танкової армії. До результату 15 січня в результаті запеклих боїв оборона противника була прорвана на всіх напрямах. 17 січня лівофлангові з'єднання 40-ої армії вийшли в район Острогожська, де зустрілися з частинами 18-го стрілецького корпусу, а до результату 18 січня 15-й танковий корпус 3-ої танкової армії з'єднався в районі Іловськоє — Алексєєвка з 305-ою стрілецькою дивізією 40-ої армії. До цього часу 12-й танковий корпус 3-ої танкової армії, що наставав через Підгірне на Кам'янку, вийшов в район Карпенково і встановив зв'язок з частинами 18-го корпуси. Т. о., основні сили угрупування противника (13 дивізій) були не лише оточені, але і розчленовані на 2 ізольованих частини. Одночасно війська 6-ої армії Південно-західного фронту виходом на рубіж Белолуцк, Новопськов, Ташков забезпечили війська Воронежського фронту з Ю., а 18—19 січня з'єднаннями 40-ої армії і 7-го кавалерійського корпусу був створений зовнішній фронт оточення, проходівший по рубежу Костенки, Караєшник і далі по р. Оскол в районі Валуєк. Всі спроби ворожих військ вирватися з оточення успіху не мали, і до 27 січня оточені угрупування були ліквідовані.
В ході Про.-Р. о. радянські війська просунулися углиб на 140 км. і розгромили основні сили 2-ої угорської армії, італійський альпійський і 24-й німецький танковий корпуси. 15 дивізій було повністю розгромлено, 6 — завдана поразки. У обороні противника утворився пролом і були створені умови для проведення Воронежсько-касторненськой операції 1943 і настання на харківському напрямі.
