Освод, Суспільство рятування на водах, в СРСР добровільна масова громадська організація, що має на меті охорону життя людей на водах: запобігання нещасним випадкам, сприяння масовому вченню населення, особливо дітей, плаванню і способам рятування; всемірна допомога рятувальній службі; впорядкування використання маломірних судів судноводіями-любителями; створення нових зразків рятувальної техніки, розробка проблем рятування на водах і ін.
В Росії в 70-х рр. 19 ст за ініціативою кронштадтських моряків виникло Суспільство поданія допомоги при корабельних аваріях (голова — адмірал До. Н. Посьет); у 1890 перейменовано в Суспільство рятування на водах, в 1892 — в Імператорське Російське суспільство рятування на водах. У 1891—1917 суспільство видавало щомісячний журнал «Рятування на водах». У 1872—1914 створено 97 округів і 46 відділів суспільства, що об'єднували 8,2 тис. членів.
В 1918 вирішенням СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР суспільство передане у ведення Головного управління водного транспорту. У 1925 СНК(Рада Народних Комісарів) СССР заснував ЦК Суспільства рятування на водах (ОСНАВ) при НКПС. У 1928 відбувся 1-й з'їзд ОСНАВа, що затвердив Статут суспільства, головою вибраний М. І. Калінін. У 1930—32 суспільство видавало журнал «Штурвал». У 1931 ОСНАВ перейменований в Союз суспільств сприяння розвитку водного транспорту і охорони життя людей на водних дорогах СРСР (Союз ОСВОД). У 1943 Союз ОСВОД ліквідований, функції рятувальної служби передані наркоматам морського і річкового флотів. З 1948 рятувальна служба знаходилася у веденні ДОСФЛОТА, з 1956 — ДОСААФ, з 1966 — різних міністерств союзних республік.
В 1970 створений ОСВОД в РРФСР, який в 1974 об'єднував 73 обласних, краєвих, автономно-республіканських і міських (Москви і Ленінграда) ради (62 тис. первинних організацій 10 млн. член, у тому числі 2,8 млн. юних осводовцев). ОСВОД РРФСР має рекламно-інформаційне бюро, виробничі підприємства, що випускають рятувальні засоби; Центральну лабораторію по розробці нового вигляду рятувальної техніки, учбовий центр, що здійснює методичне керівництво діяльністю 72 шкіл і пунктів спеціальної підготовки водолазів-рятувальників, інструкторів по плаванню і ін. У 1971—73 суспільства рятування на водах організовані в ін. союзних республіках.
