Оріоль Венсан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Оріоль Венсан

Оріоль (Auriol) Венсан (27.8.1884, Ревель, Верхня Гаронна, — 1.1.1966, Париж), французький державний і політичний діяч. З 1914 депутат парламенту від соціалістичної партії (СФІО), в 1919—1939 секретар парламентської групи СФІО. У 1924—25 голова фінансової комісії палати депутатів. У 1936—38 займав різні міністерські пости в урядах Народного фронту. У червні 1940 голосував проти передачі влади А. Ф. Петену. У 1943 приєднався до руху Франція», що «б'ється, в Лондоні. У січні 1946 — січні 1947 голова 1-го і 2-го Засновницьких зборів, а потім Національних зборів. У січні 1947 — січні 1954 президент Французької Республіки. У травні 1947 підписав декрет, відповідно до якого міністри-комуністи були виведені з уряду. О. підтримував вступ Франції в НАТО(Організація Північноатлантичного пакту) (1949) і «Європейське об'єднання вугілля і сталі» (1951). У грудні 1958 вийшов з СФІО із-за розбіжностей з керівництвом партії. У лютому 1959 став член Конституційної ради, в 1962 відмовився брати участь в його роботі, протестуючи проти режиму П'ятої республіки. З 1954 почесний голова Міжнародної асоціації колишніх фронтовиків.

  Соч.: Mon septennat 1947—1954 [P., 1970].