Орлів Дмитро Миколайович [8(20) .5.1892, р. Спасськ, нині Спасськ-рязанський Рязанської області, — 19.12.1955, Москва], російський радянський актор, народний артист РРФСР (1943). У 1916 закінчив театральну школу П. І. Ільіна (Харків). У 1918 був прийнятий в трупу Н. Н. Синельникова. У 1922 поступив у Вищі театральні майстерні під керівництвом Ст Е. Мейерхольда, грав ролі Расплюєва («Смерть Тарелкина» Сухово-Кобиліна) і ін. У 1922—1944 працював в Московському театрі Революції (нині Театр ним. Вл. Маяковського). Серед ролей: Семен Рак («Повітряний пиріг» Ромашова), Степан («Поема про сокиру» Погодіна), Умка («Умка — Білий ведмідь» Сельвінського), Глоба («Російські люди» Симонова), Мирон Горлов («Фронт» Корнейчука). У 1944 вступив в трупу МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а, грав ролі Конюкова («Дні і ночі» Симонова), Перчихина («Міщани» Горького) і ін. О. — яскравий представник російської сценічної школи, острохарактерний актор, творчість якого відрізняли гранична щирість, достовірність побутових деталей, м'який гумор і гротескова сатиричність. Був відомий як читець (виступав з 1931). Державна премія СРСР (1947). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
