Ордубади Мамед Саїд (псевдонім; справжнє ім'я Мамед Гаджі-ага огли) (24.3.1872, Ордубад, — 1.5.1950, Баку), азербайджанський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Азербайджанської РСР (1938). Член КПРС з 1918. Друкувався з 1903. Вже в перших збірках віршів «Безпечність» (1906) і «Батьківщина і свобода» (1907) визначаються такі межі його поезії, як заклик до свободи, критика неуцтва і фанатизму. Революція 1905—07, співпраця в журналі «Молла Насреддін» сприяли формуванню революційного світобачення письменника. У романах «Подорож двох хлопчиків до Європи» (1908), «Нещасний мільйонер» (1914) висловлені просвітницькі ідеї, дана критика деспотичного режиму у феодальному Ірані. Після встановлення Радянської влади в Азербайджані О. вів суспільно-політичну і журналістську роботу. Основний вміст романів «Тавріз Туманне» (1933—48) «місто (1938), що Бореться», «Підпільне Баку» (1940) — визвольний рух в Азербайджані, революційна боротьба бакинського пролетаріату. Роман «Меч і перо» (ч. 1—2, 1946—48), дія якого відбувається в середньовічному Азербайджані, присвячений поетові Низами. Написав також ряд драматургічних творів, лібретто обпер і оперет; переклав азербайджанською мовою твори А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, А. Акопяна і ін. Нагороджений орденом Леніна орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Есерлері, ч. 1—8, Баки, 1964—68; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), Би., 1950; Тавріз Туманний, ч. 1—2, Би., 1966; Меч і перо, Би., 1972.
Літ.: Нарис історії азербайджанської радянської літератури, М., 1963; Везірова Ф., Мамед Саїд Ордубаді, Би., 1972.
