Ордонансовиє роти (франц. compagnies d’ordonnance), кавалерійські підрозділи, створені в 1439 (за деякими джерелами — в 1445) по указу (ордонансу) короля Карла VII у Франції з місцевих уродженців, що наймалися державою на постійну військову службу. О. р. були першим постійним найманим військом. Спочатку було сформовано 15 О. р. по 600 чіл. О. р. ділилася на 100 копій (підрозділів) по 6 чоловік в кожному: 1 тяжкоозброєний панцерник (лицар), 3 кінних лучника, зброєносець (кутільер) і 1 паж (слуга). З розвитком вогнепальної зброї в 2-ій половині 16 ст О. р. втратили своє значення.
