Ординарець (йому. Ordonnanz, франц.(французький) ordonnance — вестової, від латів.(латинський) ordino — привожу в порядок, призначаю, управляю), в російській армії — військовослужбовець (рядовий, унтер-офіцер, офіцер), назначавшиіся до військового штабу, до командира або до почесної особи для виконання їх дорученні, головним чином для зв'язку і передачі наказів. У Радянських Озброєних Силах під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 О. (солдати) виділялися у розпорядження командного складу.