Оракул (лат. oraculum, від oro — говорю, прошу), у древніх греків, римлян і народів Древнього Сходу передбачення, нібито що виходило від божества і передавалося жерцями запитуючим віруючим; О. називалося також місце, де давалося передбачення. Найбільш відомі О.: Амона у Фівах (Єгипет), 3евса в Додоне (Епір), Аполлона в Дельфах (Греція), Фавна і Фортуни в Пренесте (Італія) і ін.
В сучасній літературній мові О. називалося також само провіщаюче божество і жрець, що дає відповіді, прорікання, нібито витікаючі від божества. У переносному розумінні О. — людина, всі думки якої визнаються непорушною істиною, одкровенням.
