Опісторхоз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Опісторхоз

Опісторхоз , захворювання з групи гельмінтозів, що приголомшує печінку і підшлункову залозу. Зустрічається в Західному Сибіру і Придніпров'ї. Збудник — двуустка сибірська, або котяча (Opisthorchis felineus), паразитує у людини, кішок, собак в печінці, жовчному міхурі, підшлунковій залозі. Основне джерело інвазії — хвора людина, з калом якого, а також хворих тварин яйця паразита потрапляють у воду, де їх заковтують равлики, в яких відбувається розмноження личинок паразита, що закінчується виходом у воду лічинок-церкарієв. Церкарії проникають в коропових риб (в'язі, ельца, плітку і ін.). Людина заражається при споживанні сирий, недостатньо просмаженою і слабопросоленной риби. У ранній стадії хвороби — лихоманка, кропив'янка, ломота в м'язах і суглобах, пізніше — болі в правому підребер'ї, під грудьми; часто збільшення печінки і жовчного міхура. Лікування хлоксилом. Профілактика: споживання лише добре провареної і просмаженої, ретельно просоленої риби; охорона водоймищ від забруднення фекаліями.

  У тварин зараження відбувається при поїданні сирої, малосолоної і мороженої риби, інвазованою метацеркаріямі. При сильній інвазії тварини виснажені, з різко скуйовдженою шерстю; апетит часто підвищений. Діагноз ставлять на основі клінічних і епізоотологичеських даних, результатів лабораторних досліджень. Для специфічної терапії застосовують гексахлорпараксилол і ін. антгельмінтіки. Профілактика: у вогнищах О. не можна годувати тварин сирою рибою.