Ооліти (від греч.(грецький) ōón — яйце і líthos — камінь), утворення кулевидної або еліпсоїдної форми, що складаються з оксидів і силікатів заліза і марганцю, кальциту, доломіту, арагоніта, родохрозиту, лептохлоріта і ін. мінералів. Розміри О. від декількох мкм до 15—25 мм . О. більше за 2—5 мм називаються пізолітамі. Зазвичай (не завжди) в центрі О. знаходиться піщинка або фрагмент вапняної раковини якого-небудь організму, довкола якого відбувається послідовне наростання тонких скориночок осідаючої речовини, унаслідок чого будова О. звичайна концентрічеськи-ськорлуповатоє; спостерігаються також О. радіально-променистої і складної (комбінації концентрічеськи-ськорлуповатих і радіально-променистих структур) будови. О. утворюються в морській воді і в теплих джерелах в результаті колоїдно-хімічних і біохімічних процесів. Залізисті О. — різновид залізняку.
Літ.: Кравців М. С., Петрографія осадових порід. 3 видавництва, М., 1958.
