Онсагер (Onsager) Ларс (р. 27.11.1903, Осло), фізик-теоретик і фізико-хімік. За національністю норвежець. Закінчив Вищу технічну школу в Тронхейме (1925). З 1928 живе і працює в США. Професор університету Йельського (1940). Основні роботи по теорії необоротних процесів, теорії фазових переходів, теорії електролітів. Вивів (1926) Онсагера рівняння електропровідності . Відкрив (1931) принцип симетрії кінетичних коефіцієнтів> (див. Онсагера теорема ), що послужив основою феноменологічної термодинаміки нерівноважних процесів. Отримав (1942, опублікований в 1944) точне рішення двовимірної задачі Ізінга, пророче логарифмічну залежність теплоємності від температури поблизу критичної крапки. Запропонував теорію квантових вихорів в надплинному гелії. Нобелівська премія (1968).
Соч.: Reciprocal relations in irreversible processes, «Physical Review», 1931, v. 38 № 12 р. 2265: Crystal statistics, там же, 1944, v. 65 № 3—4: Statistical hydrodynamics, «Nuovo Cimento», 1949, Supplemento al v. 6, ser. 9 № 2; The electrical properties of ice, в кн.: Electrolytes, Oxf., 1962 (совм. з М. Dupuis).
