Олівье (Ollivier) Еміль (2.7.1825, Марсель, — 20.8.1913, Сен-Жерве-ле-Бен), французький державний діяч. Буржуазний республіканець. Член Французької академії (1870). Під час Революції 1848 був префектом департаментів Буш-дю-Рон і Верхнього Марна; керував придушенням повстання робітників Марселя (червень 1848). У 1857 був вибраний депутатом Законодавчого корпусу, переобирався в 1863 і 1869. В кінці 60-х рр. зближувався з бонапартистами; у січні 1870 очолив уряд, ставши також міністром юстиції і культів. Незначними ліберальними реформами намагався запобігти краху Другої імперії. Був прибічником війни з Пруссією; після перших поразок французьких військ у війні вимушений був в серпні 1870 піти у відставку.
