Олександрович Андрій Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Олександрович Андрій Іванович

Олександрович Андрій Іванович [9(22) .1.1906, Мінськ, — 6.1.1963, станція Кубинка Московської області], білоруський радянський поет. Член-кореспондент АН(Академія наук) БССР (1936). Член КПРС з 1930. Закінчив Білоруський університет (1930). Друкується з 1921. Автор збірки віршів: «По білоруській мостовій» (1925), «Прозолоть» (1926), «Бігом» (1927), «Фабрика смерті» (1929), «Натиск» (1934), «Озброєні пісні» (1936) і ін. Поезія А. пройнята цивільними мотивами, революційним пафосом. Писав і для дітей.

  Соч.: Вибранає. 1921 — 1956, Мінськ, 1958; Збор творау, в 2 тт., т. 1, Мінськ, 1963; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М., 1932; Сонце і пісня, М., 1936; Щаслива дорога, Смоленськ, 1935; Тополі і сосни, М. — Л., 1966.

  Літ.: Салавей Л., Випрабаванне годиннику, «Полум'ю», 1958 № 8; Звонак А., Андрей Олександрович, «Полум'я», 1966 № 2; Пicьменнiікi Савецкай Білорусь Мінськ, 1959.