Олейник Степан Іванович [р. 21.3(3.4) .1908, сіло Пасисели, нині Балтійського району Одеської області], український радянський поет. Член КПРС з 1952. Закінчив літературний факультет Одеського педагогічного інституту (1934). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1926. Автор багаточисельних збірок гумористичних віршів і фейлетонів, збірка біографічних розповідей «З книги життя» (1964). Для віршів О. характерні актуальність тематики, сатирична гострота, політична цілеспрямованість, соковитий український гумор. Вони часто друкуються в «Правді» і інших центральних виданнях; переведені на багато іноземних мов. Державна премія СРСР (1950) за збірку віршів «Наші знайомі» (1948). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Твори, т. 1—2., До., 1964; Твори, т. 1—3, До., 1968; Гумор i сатира, [Вступ. ст. Ю. Бурляя], До., 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. вірші, М., 1952; Сатира і гумор. [Вступ. ст. Д. Заславського], М., 1963; Пес Барбос і незвичайний крос, М., 1968.
Літ .: 3асенко О., Степан Олiйник, в кн.: Лiтературнi портреті, т. 2, До., 1960; Дузь I. М., Степан Олiйник. Наріс про жіття i творчicть. До., 1965.
