Октава у віршуванні, строфа з 8 віршів з ріфмовкой abababcc. Розвинулася в італійській поезії 14 ст, стала традиційною строфою віршованого епосу італійського і іспанського Відродження («Несамовитий Роланд» Л. Аріосто, «Звільнений Єрусалим» Т. Тассо, «Лузіади» Л. ді Камоенса). У останніх літературах О. довго застосовувалася лише в переведеннях і наслідуваннях. У 19 ст Дж. Байрон застосував О. для ліріко-сатірічної поеми («Беппо», «Дон-Жуан»). Його прикладу послідував А. С. Пушкин в поемі «Будиночок в Коломне», що стала зразком для творів «Сон статського радника Попова» А. До. Толстого, «Дві липки» А. А. Фета і ін. У російському віршуванні О. пишуться ямбом 5-стопи або 6-стопи; чоловічі і жіночі рими зазвичай чергуються (правило альтернанса).
