Ойстрах Давид Федорович [17(30) .9.1908, Одеса, — 24.10.1974, Амстердам, похований в Москві], радянський скрипаль, народний артист СРСР (1953). Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї службовця. У 1926 закінчив Одеський музично-драматичний інститут по класу П. С. Столярства. З 1934 викладав в Московській консерваторії, з 1939 професор, з 1950 завідувач кафедрою скрипки. 1-я премія на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців (Ленінград 1935) і Міжнародному конкурсі скрипалів ним. Э. Ізаї (Брюссель, 1937). 2-я премія на Міжнародному конкурсі скрипалів ним. Г. Венявського (Варшава, 1935).
О. — один з найбільших скрипалів сучасності. Репертуар його включав всі найбільш значні твори класичної і сучасної скрипкової музики. У інтерпретації творів крупної форми, в музичній ліриці, у віртуозній скрипковій музиці в рівній мірі розкриваються межі артистичній індивідуальності О. — ясність задуму, благородна виразність стилю, досконале володіння інструментом. О. — перший виконавець присвячених йому скрипкових концертів і сонат Д. Д. Шостаковича, С. С. Прокофьева, концертів А. І. Хачатуряна, Н. Я. Мяськовського і ін. Виступав в ансамблі с Л. Н. Оборіним і С. Н. Кнушевіцким. Видав редакції ряду скрипкових творів. Учні — Ст А. Клімов, О. Ст Щур, І. Д. Ойстрах, Ст А. Пікайзен, О. М. Пархоменко, Р. Ю. Файн, Г. М. Кремер і ін. Виступав як диригент. Гастролював за кордоном. Член-кореспондент Академії мистецтв в Берліні (ГДР, 1961), доктор Кембріджського університету (1969), почесний член італійської Національної академії «Санта-Чечилія» (1961) і ін. зарубіжних академій музики, а також музичних суспільств. Державна премія СРСР (1943), Ленінська премія (1960). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. Автор статей, у тому числі «Моя дорога» («Радянська музика», 1958 № 9).
