Одінцов Георгій Федотович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Одінцов Георгій Федотович

Одінцов Георгій Федотович [21.2(6.3) .1900, Вороніж, — 1.3.1972, Москва], радянський воєначальник, маршал артилерії (1968), професор (1962). Член КПРС з 1920. У Червоній Армії з 1920. Учасник Громадянської війни 1918—20 на Південному і Кавказькому фронтах, рядової. Закінчив Київську об'єднану школу (1927), Артилерійську академію (1934). З 1935 на викладацькій роботі в Артилерійській академії. У Велику Вітчизняну війну 1941—45: командир Лужськой артилерійської групи Північного фронту, начальник штабу артилерії 54-ої армії і штабу артилерії Ленінградського фронту, з травня 1942 командувач артилерією Ленінградського фронту. Брав участь в обороні Ленінграда, в прориві блокади і в наступальних операціях під Ленінградом, Виборгом, в звільненні Радянської Прибалтики. Після війни командувач артилерією Ленінградського військового округу (1945—47), військ Д. Восток(Далекий Схід) а і Далекосхідного військового округу (1947—53), начальник Військової інженерної академії ним. Ф. Е. Дзержінського (1953—69). У 1969—71 у відставці, з липня 1971 — військовий інспектор — радник міністерства оборони СРСР. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій і 2-ій мірі, Кутузова 1-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями.

 

Р. Ф. Одінцов.