Одеська операція 1944
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Одеська операція 1944

Одеська операція 1944 , бойові дії військ 3-го Українського фронту (командування генерал армії Р. Я. Маліновський) у взаємодії з Чорноморським флотом (командування віце-адмірал, з 10 квітня адмірал Ф. С. Жовтневий) 26 березня — 14 квітня з метою розгрому 6-ою німецькою і 3-ою румунських армій групи армій «А» (з 5 квітня «Південна Україна», командування генерал-фельдмаршал Е. Клейст, з 1 квітня генерал-полковник Ф. Шернер) і звільнення Одеси. Після успішного проведення Березнеговато-Снігиревськой операції 1944 війська 3-го Українського фронту з ходу форсували в окремих місцях р. Південний Буг і захопили плацдарми на його західному березі. О. о. почалася в ніч на 27 березня, коли армії правого крила і центру 3-го Українського фронту (57-я, 37-я, 46-я і 8-я гвард.(гвардійський)) приступили до розширення захоплених раніше плацдармів. Успіху операції сприяв глибокий обхват південного угрупування противника військами 2-го Українського фронту, які до кінця березня форсували р. Пруть і вийшли на підступи до Ясс. До результату 28 березня 57-я і 37-я армії розширили плацдарм до 45 км. по фронту і на 25 км. в глибину. Для розвитку успіху, що намітився, у напрямі Роздільної були введені кінно-механізована група генерала І. А. Плієва і 23-й танковий корпус. На лівому крилі фронту удару у напрямі Миколаєва завдавали 5-я ударна і 28-я армії. 26 березня в порт Миколи був висаджений морський тактичний десант (67 чіл.) під командуванням старшого лейтенанта До. Ф. Ольшанського, самовіддані дії якого сприяли звільненню міста 28 березня.

загрузка...

  Прорив оборони на флангах і загроза виходу в тил приморського угрупування противника змусили німецько-фашистське командування почати поспішне відведення 6-ої німецької і 3-ої румунської армій за р. Дністер. Війська фронту перейшли до переслідування противника в напрямах Тирасполя і Роздільною. На лівому крилі фронту війська 28-ої армії за допомогою висадженого морського десанта 30 березня опанували Очаків і розвернули настання на Одесу. 4 квітня 37-я армія і кінно-механізована група оволоділи ж.-д.(железнодорожний) вузлом Роздільна і перерізували останню залізницю, що зв'язувала побережжя війська противника, що відступало уподовж, з основними силами 6-ої армії. Щоб відрізувати їх дороги відходу з району Одеси за Дністер, командування фронтом обернуло кінно-механізовану групу від Роздільної на Ю.-В.(південний схід) 7 квітня вона вийшла до Дністровського лиману і створила загрозу оточення одеського угрупування противника. Підводні човни і торпедні катери Чорноморського флоту вели активні дії на ворожих комунікаціях, зриваючи евакуацію німецько-фашистських військ. Увечері 9 квітня радянські війська увірвалися в північні квартали Одеси і нічним штурмом при сприянні партизан до ранку 10 квітня звільнили Одесу. Війська 3-го Українського фронту 12 квітня звільнили Тирасполь, а 14 квітня вийшли до р. Дністер і опанували плацдарм на його західному березі на південь від Бендер, що зіграв важливу роль в подальшому наступі військ фронту.

  Літ.: Грильов А. Н., Дніпро. Карпати. Крим, М., 1970; Плієв І. А., Розгром «армії месників», Орджонікідзе, 1967.

  Р. Ф. Силаєв.