Оголошення померлим , по радянському праву визнання судом померлим громадянина, про якого в місці його постійного проживання немає жодних відомостей протягом встановленого законом терміну, О. в. громадянина може послідувати за відсутності про нього вістей протягом 3 років, а якщо він пропав при обставинах, що загрожували загибеллю або що дають підставу передбачати його смерть від конкретного нещасного випадку, протягом 6 мес . О. в. зниклого без вести у зв'язку з військовими діями допускається після закінчення 2 років з часу закінчення військових дій. В разі О. в. датою смерті особи вважається день вступу до законної сили відповідного вирішення суду, якщо ж передбачається смерть в результаті конкретного нещасного випадку (стихійне лихо, корабельна аварія), суд має право назвати датою смерті день передбачуваної загибелі. О. в. юридично прирівнюється до фізичної смерті і вабить ті ж правові наслідки, що і смерть (відкриття спадку, припинення браку і т.д.). В разі явки або виявлення місцеперебування громадянина, оголошеного померлим, суд відміняє раніше винесена ухвала, запис про смерть в книгах загсу анулюється.
