Огиньський Міхал Клеофас
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Огиньський Міхал Клеофас

Огиньський (Ogiński) Міхал Клеофас (25.9.1765, Гузув, поблизу Варшави, — 15.10.1833, флоренція), польський композитор і політичний діяч, граф. Вчився грі на фортепіано в Ю. Козловського, на скрипці — в І. М. Ярновіча, Дж. Б. Віотті і П. М. Ф. Байо. Депутат чотирилітнього сейму (1788—92), повстанець Костюшко Т.. У 1795 емігрував. З 1802 жив в Заліссі (поблизу Вільно), часто бував в Петербурзі (сенатор Російської імперії). У 1822—33 жив у флоренції. О. — автор військових патріотичних пісень і маршів, романсів, близько 40 фортепіанних п'єс, у тому числі полонезів, серед яких широко відомий «Прощання з Батьківщиною», вальсів, мазурок і ін. танців (включені в «Вибрані твори для фортепіано», М., 1954). Йому приписуються опера «Зеліс і Валькур, або Бонапарт в Каїрі», пісня «Ще Польща не загинула», що стала згодом польським національним гімном. Написав мемуари (видані в 4 тт. в Парижі в 1826—27) і «Листи про музику» (видані в Кракові в 1956).

  Літ.: Белза І. Ф., Міхал Клеофас Огиньський, 2 видавництва, М., 1974.

  І. І. Свіріда.

М. До. Огиньський.