Обкатка , 1) операція формоутворення порожнистих симетричних деталей з листових плоских або заздалегідь відформованих заготовок, вироблювана давильним інструментом, який пересувається від центру заготівки, що закріпленої в облямовуванні і обертається разом з нею, до її краю. Зона локальної пластичної деформації матеріалу зміщується на поверхні заготівки по гвинтовій лінії. Конфігурація давильного облямовування відповідає формі готової деталі. Давильний інструмент: давільникі, давильні ролики і валяння різної форми, одержуючі обертання від заготівки. О. невеликих деталей виробляють на універсальних горизонтальних або вертикальних верстатах. Широко застосовують О. при здобутті великогабаритних (діаметром понад 3 м-код ) днищ різних ємкостей (цистерн, баків, казанів і т.п.), т.к. локальноє дія інструменту на заготівку дозволяє істотно понизити зусилля на деформацію (наприклад, по порівнянню з штампуванням). На спеціалізованих давильних верстатах (машинах обкату) виробляють формоутворення днищ із сталі і кольорових металів діаметром до 4 м-код і товщиною до 25 мм в холодному стані і днищ із сталі діаметром до 7 м-код і товщиною до 165 мм методом гарячіше за О. за декілька операцій з проміжним нагрівом заготівки. 2) О. в техніці часто називають випробування ж.-д.(железнодорожний) рухливого складу, автомобілів, верстатів і ін. машин після виготовлення і ремонту перед введенням їх в експлуатацію.
