Ніязі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ніязі

Ніязі (справжнє прізвище і ім'я — Таги-заде-Гаджібеков Ніязі Зульфугаровіч) [р. 7(20) .8. 1912, Тбілісі], радянський композитор, диригент, громадський діяч, народний артист СРСР (1959). Член КПРС з 1942. Син композитора З. Гаджібекова. У 1925—31 вчився в Тбіліській консерваторії по класу композиції у М. Ф. Гнесина, А. Л. Степаняна і Г. Н. Попова; у 1933—34 — в аспірантурі Бакинської консерваторії. У 1937—48 диригент, в 1951—52, 1958—59 головний диригент, в 1961—65 директор, художній керівник і головний диригент Азербайлжанського театру опери і балету ним. М. Ф. Ахундова; у 1960—61 головний диригент Ленінградського театру опери і балету ним. С. М. Кирова; з 1938 (з перервами) художній керівник і головний диригент Азербайджанського симфонічного оркестру. Автор опери-кантати «1920 рік» (1940), опери «Хосров і Ширини» (1942), балету «Читра» (1962), твору для симфонічного оркестру (в т.ч. симфонічним мугам «Раст»), кантат, пісень, обробок азербайджанських народних пісень, музики до драматичних спектаклів і фільмів. Під управлінням Н. були виконані вперше багато творів азербайджанських композиторів. Гастролює за кордоном. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 4—8-го скликань. Державна премія СРСР (1951, 1952), Державна премія Азербайджанської РСР ним. У. Гаджібекова (1967). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.

  Літ.: Карагичева Л., Народний артист Азербайджанської РСР і композитор Ніязі, М., 1959; Абасова Е., Ніязі, Баку, 1965; Керімов С., Художник дивного таланту [Баку, 1972].

 

Ніязі.